Коли в Маріуполі почались вуличні бої, Наталя з чоловіком не мали іншого виходу, як шукати притулку на Азовсталі. Адже вони пропрацювали на цьому заводі все життя і знали кожний закуток. Неочікувано виявилось, що для Наталі найважчим у всій ситуації є не щоденні обстріли й смерті. Її серце не витримує вигляду голодних дітей, які змушені харчуватися пісною кукурудзяною юшкою. Жінка вирішує діяти креативно.


Цей сайт опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені на цьому сайті, є виключною відповідальністю його авторів.

Підтримай Inker на Patreon!
Поширити
5 4 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
3 Коментарів
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані відгуки
Переглянути всі коментарі
Катерина

Неймовірно!дякую вам за вашу роботу!

Дарина

Мені дуже сподобався комікс.Я розумію багатьох людей які попали під окупацію ,але я львів’янка,а за тиждень до війни я приїхала у Київ до подруги

0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутися в магазин