Врятований морем

У 1996 році у Діми з’явився тато. А ще Маріуполь і море, яке він так любив.

Трошки згодом хлопець одружився. Проте з’явилась наркозалежність.

Коли почалась війна, Дмитро відправив дружину в безпечне місце, а сам залишився в Маріку, разом зі своєю поганою звичкою.

Війну переживати важко. Особливо, коли в тебе ломки та суцільне нерозуміння того, що буде далі.

Проте, попри страх, усі складнощі, і практично зустріч зі смертю очі в очі, він зміг вибратись живим в Запоріжжя.

Слова його батька стали пророчими: море, то як життя: “Греби, не греби, а воно все одно тебе втримає”. І море втримало.

Цей комікс опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Поширити
0 0 голосів
Рейтинг статьи
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x

Цей сайт опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені на цьому сайті, є виключною відповідальністю його авторів.

This site is published with the support of the European Endowment for Democracy (EED). Its content does not necessarily reflect the official position of the EED. The information or views expressed on this site are the sole responsibility of its authors.